Тема : Іменник як частина мови.

Мета : поглибити і систематизувати знання учнів про іменник як частину мови, зокрема про його загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль; удосконалювати вміння і навички правильно ставити питання до іменників, що означають назву істот та неістот; відрізняти іменники від інших частин мови, розвивати образне мислення учнів; запобігати неповажному ставленню до мовного недбальства, до змішування мов, використання суржику.

Обладнання та матеріали: кодоскоп.

     Література: Глазова О. Уроки-казки: Посібник для вчителів української мови,- К.: Кооператив "Учбові посібники", 1992. Максимова О. Г. Проблемний підхід при вивченні іменника як частини мови в 6 класі // Вивчаємо українську мову та літературу. - Жовтень 2003. - № 4. Тип уроку: урок-казка

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Перевірка домашнього завдання .

                                                         1.      Перевірка виконання учнями домашньої вправи 82.

                                                         2.      Перевірка виконання додаткового домашнього завдання: декламування вірша Д. Білоуса "Злитки золоті" і створення схем- малюнків "Частини мови".

                                                         3.      Повторювальна бесіда:

-         Що таке морфологія?

-         На які групи діляться частини мови?

-         За яким принципом відбувається цей поділ?

-         Назвіть самостійні частини мови.

-         Назвіть службові частини мови.

-         Що називається іменником?

-         Які граматичні ознаки іменника ви знаєте?

III. Оголошення теми та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

-         Сьогодні на уроці ми з вами поглибимо знання про іменник як частину мови, а саме: повторимо, що ви пам'ятаєте про рід, число, відмінок іменників; перевіримо, чи добре ви розрізняєте назви істот та неістот. Але зробимо це у незвичній формі: зараз помандруємо у казку. Отож слухайте.

IV.  Узагальнення та систематизація знань.

Після уроків Сашкове прибіг - прилетів додому. їсти хочеться, аж шкіра болить. Часу обмаль - треба бігти на тренування... Відчинив холодильник. Страв повно, та все несмачне, холодне. Глянув на годинник. Ніколи!

На столі Сашко вгледів консервну бляшанку з написом "Кільки в томаті". Ура! Ось він, обід!

Хлопчик копирснув бляшанку консервним ножем. У рот набігло повно слини. Банка розчахнулась. Але що це? Заміст сподіваної кільки у бляшанці плавала у синій прозорій воді... Золота рибка! А як же обід?

1.    Вибірковий диктант.

Із прочитаного вчителем тексту виписати іменники.

-         ТИ ЩО, РИБО, СЮДИ ЗАЛЄЗЛА? - ОБУРИВСЯ ХЛОПЕЦЬ. - ЧЕВО ОЧІ ВИЛУПИЛА? ЧИТАТЬ НЕ ВМЄЄШ? ГЛЯДІ, ШТО НА БАНЦІ НАПИСАНО!

-        прочитати виписані іменники, поставити до кожного з них питання;

-        дати визначення іменнику.

Рибка некліпно дившіася на Сашка здивованими круглими очима. Бо таким ганебним суржиком, такою дикою сумішшю двох мов, якою розмовляв хлопчик, можна здивувати будь-кого.

-КУДИ Я ТЕБЕ ТСПСРЬ ДСНУ?-розмірковував Сашко.-НА СТОЛЄ ЗАЛИШУ - МУРКА СЛОПАСТЬ... У ВАННУ ВИПУЩУ - І ТАМ НАЙДЬОТ... ДОВЕДЕТЬСЯ НА ТРЕНІРОВКУ НЕ ХОДІТЬ! Рибка співчутливо роздивлялася Сашка.

Сашко напряг яєчні, пообідав та всівся за уроки. Консервна банка стояла на столі. Рибка незворушно спостерігала, як Сашко вчить правило...

2.     Робота з підручником. Мовчазне читання правила ( п. 10 )

3.     Коментоване письмо.

СКАЛІЧЕНА МОВА ОТУПЛЯЄ, ОГЛУПЛЯС ЛЮДИНУ, ЗВОДИТЬ ЇЇМИСЛЕННЯ ДО ПРИМІТИВА, БО МОВА - ЦЕ ЛАД МИСЛЕННЯ, ЦЕ ВІКОНЦЯ, ЧЕРЕЗ ЯКІ ЛЮДИНА БАЧИТЬ СВІТ, ЩО Ж ВОНА ПОБАЧИТЬ, КОЛИ ВІКОНЦЯ - У КІПТЯВІ, ЗАСНОВАНІ

ПАВУТИННЯМ, ЗАСИДЖЕНІ МУХАМИ? -назвати орфограми, пояснити написання слів; -пояснити вживання розділових знаків; -самостійно підкреслити іменники.

Прочитати підкреслені у тексті іменники, визначити рід, число, відмінок кожного з них.

-ЧСВО МОВЧИШ? - спитав Сашко Рибку. - ЧСВО МОВЧИШ, ЯК РИБА? ЗАЛЄЗЛА У ЧУЖУ БАНКУ, МЕНЕ НА ТРЕНІРОВКУ НЕ ПУСТІЛА, ІЩО Й МОВЧИШ?

-1 ДЕ ТИ ТАКИЙ УЗЯВСЯ? -тихо спитала Рибка. -ДЕ ТАКИЙ ТЕМНИЙ ТА НЕОСВІЧЕНИЙ ВИХОВУВАВСЯ? - Я ОСВІЧЕНИЙ! - образився Сашко. -У МЕНЕ В ТАБЕЛІ ПО МОВІ ТРОЙКА. А УЧЕРА ЧЕТВЬОРКУ ПОЛУЧИВ... Рибка заплакала. 4. Вільний диктант.

Учитель тричі чигає текст. Учні записують його якнайближче до почутого. БЕЗ ПОВАГИ, БЕЗ ЛЮБОВІ ДО РІДНОГО СЛОВА НЕ МОЖЕ БУТИ НІ ВСЕБІЧНОЇ ЛЮДСЬКОЇ ВИХОВАНОСТІ. НІ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ.

Перевірка роботи: 5-6 учнів зачитують написане. Вчитель виправляє допущені мовні помилки. Кожен із учнів називає іменники із записаного ним тексту, усно визначає рід, число та відмінок котрогось із них. Словникова робота: вчитель пояснює значення слів суржик, примітив.

Рибка плакала. З круглих очок котилися великі сльози. Вода з бляшанки полилася через край. На столі з'явилася калюжа.

- СЛУШАИДИ НЕ НОЙ! - занепокоївся Сашко і витер калюжу ганчіркою. Рибка плакала. Вода переливалася через вінця...

5.                              Робота      біля дошки.

МОВА, СЛОВО-ТО НАЙТОНШИЙ РІЗЕЦЬ. ВІН ТОРКАЄТЬСЯ НАЙПОТАЄМНІШИХ КУТОЧКІВ ЛЮДСЬКОГО СЕРЦЯ

-         пояснити написання слів, вживання розділових знаків;

-         підкреслити члени речення;

-         вказати іменники;

-         з'ясувати синтаксичну роль кожного іменника.

Рибка плакала. Вода була вже на підлозі.

-          ЗАСПОКОЙСЯ НАКОНЄЦ! - умовляв Сашко.

Рибка плакала. Води було вже по коліна. Сашко вичерпував її каструлею й виливав у раковину. А рибка плакала.

6.                                                        Розподільчий    диктант

Розподілити запропонований ряд іменників на дві групи за ознакою істота - неістота, записавши їх у дві колонки. СИН, ОКУНЬ, ВОРОНА, ІНСТИТУТ, СТІНА, ВОГОНЬ, КОМАХА, РОМАШКА, НАРОД, МРЕЦЬ, ГЛИБИНА, СТУДЕНТКА, ІДОЛ, КЛЕН, СТУДЕНТСТВО.

Трудність становлять слова "народ", "мрець", "ідол". Міркування учнів повинні бути приблизно такими.

Часто поводження слова підкоряється не логіці змісту, а іншій логіці- граматичній. Візьмемо, приміром, слово народ. Він живий чи неживий? Народ - це люди, тобто вони живі (хоча можуть бути і мертвими, але форма слова народ нам нічого з цього приводу не говорить). Спробуємо поставити питання: хто? - народ, що? - народ. Не допомагає. Напевно варто звернутися до словоформ цього слова, щоб одержати відповідь на питання про одухотвореність народу. Є відмінок, у якому питання явно розрізняють форми "живих" і "неживих" іменників, - знахідний множини: форма "живих" іменників у цьому відмінку буде збігатися з формою родового відмінка множини - кого?, а форма "неживих" іменників - з формою називного відмінка множини - що? Перевіримо за допомогою цього відмінка наше проблематичне слово: бачу (кого? що?) - народи. Форма збігається з називним відмінком слова народи, отже, іменник народ - "неживий", неістота.

Саме форма знахідного відмінка множини для іменників і є формальним показником істотності/неістотності.

Спробуємо це перевірити. У нашому завданні було слово мрець. Звичайно, він неживий, але граматично може виявитися все навпаки. Ми точно знаємо, що слово людина - одушевлене, а стіл - ні. Поставимо ці слова в знахідному відмінку множини: бачу кого? - людей, бачу що? - столи. Отже, форма знахідного відмінка множини іменника людина співпадає з формою родового відмінка множини: немає кого? - людей, а форма знахідного відмінка множини іменника стіл збігається з формою називного відмінка множини: є що? - столи. Перевіримо тепер слово мрець. 3. вМ. мн. бачу кого? мерців - Р. вк. мн. Немає кого мерців.

Виявляється, цей іменник - живий, тобто істота. Тепер перевіримо ще кілька слів із завдання.

З перевірених прикладів до істот належать слова комаха та ідол, усі інші іменники - неістоти. Іменники-неістоти, як правило, мають категорію чоловічого чи жіночого роду. Майже всі іменники середнього роду є "неживими", за винятком слів, що називають живих істот: дитя, комаха, ссавець.

Отже, категорія істотності/неістотності не значеннєва, а граматична. Спосіб перевірки - знахідний відмінок множини.

 7.Робота над текстом.

 НЕМА БЕЗ ЗІРОК НЕБОЗВОДУ, Ж БЛАКИТІ БЕЗ СОНЦЯ НЕМА, ТАК І МОВИ НЕМА БЕЗ НАРОДУ, ТАК НАРОДУ БЕЗ МОВИ НЕМА. Володимир Забаштанський.

-   виписати іменники з тексту, визначити рід_; число, відмінок кожного, з'ясувати синтаксичну роль.

V.Підсумок уроку.

Рибка плакала. Сашко стояв уводі по пояс.

-   СЛУХАЙ, РИБКО! - спереляку Сашко заговорив як слід. - АДЖЕ ТИ ЧАРІВНА! ВИКОНАЙ МОЄ БАЖАННЯ...

-   НІ, ЦЕ ТИ МОЇ БАЖАННЯ ВИКОНАЙ! - плакала Рибка. - ОСЬ ПЕРШЕ: ДАЙ ВИЗНАЧЕННЯ ІМЕННИКУ!

-   дати визначення іменникові (3-4 учнів).

-ОСЬ ДРУГЕ МОЄ БАЖАННЯ, - плакала Рибка, - НАВЕДИ ПРИКЛАДИ ІМЕННИКІВ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ, ЖІНОЧОГО, СЕРЕДНЬОГО...

-   навести приклади іменників усіх трьох родів;

-   А ОСЬ ТРЕТЄ БАЖАННЯ, - мовила Рибка, - ПРОВІДМІНЮЙ ІМЕННИКИ ЗЕМЛЯ, СЛОВО, КРАЙ.

-   усно провідмінювати названі іменники

-   Сашко стояв у воді по пояс. Як тільки він пробував поворухнутися, у кухні

здіймалася хвиля.

VI. Домашнє завдання.

-   А ОСЬ МОЄ ЧЕТВЕРТЕ БАЖАННЯ, - виголосила Рибка, - ЗАПИШИ ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: П. 8, ВПРАВА 88

Рибка плавала кухнею. Сашко боявся поворухнутися.

-   ЗАПАМ'ЯТАЙ, - промовила Рибка. - РИБИ ПОВИННІ МОВЧАТИ. А ОТ ЛЮДИ - ГОВОРИТИ. НЕ БАЗІКАТИ, НЕ ТЕРЕВЕНИШ, НЕ БУРЧАТИ, А ГОВОРИТИ! Вода перелилася через підвіконня на вулицю. Хвилею вихлюпнуло й Рибку. Рівень води у кухні знизився. Сашко кинувся до вікна. Що з Рибкою? Де вона?

На вулиці було зовсім сухо. Літали голуби. Сяяло сонце. Душа бриніла рідним словом.