Тема уроку. Образне осмислення проблеми «людина і природа» в поемі «Крило» Б. Олійника

Мета: опрацювати зміст поеми «Крило» Б. Олійника, розкрити проблему «людина і природа»; формувати навички аналізу головних героїв поеми, розкриття їх внутрішнього світу, протиставлення чесного, доброго юнака жорстокій, бездуховній людині; повторити поняття «поема»; розвивати навички виразного читання й аналізу художнього тексту, культуру зв’язного мовлення учнів, творчі здібності; виховувати любов до природи, потяг до мрії, краси душі.

   Обладнання: текст поеми, запис відеоролика «Журавлик», картки з тестами, куб «Продовжи речення», ілюстрації до твору.

Хід уроку

І.Організація класу

ІІ. Підготовчий момент

v Метод передбачення (на дошці записано слова, учні знайомляться з ними і дають відповіді на запитання вчителя)

   Мрія, духовність, гармонія, добро, краса, неповторність, заздрість, брехня, підлість.

¾   Як ви думаєте, про що ми будемо говорити на сьогоднішньому уроці?

   Учитель. Так, справді, ми будемо говорити про проблеми екології природи і «людської душі». Ми повинні з’ясувати роль природи в нашому житті, роль і місце кожного з нас на землі, щоб не стати людьми без роду і племені, без свого коріння, щоб не зникла наша прекрасна планета Земля, а отже, і все живе на ній! Те, чого нам часто не вистачає в житті. А також про речі, які часто заважають нам бути людьми. Тож основною темою, над якою ми будемо працювати, буде людяність, свідомий вибір людини.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку

   Для початку визначмось з поняттям «людяність» за допомогою чарівного куба.

   Кубування ( на гранях куба написано початок речення, учні продовжують його і записують у зошит).

1) Людяність – це …

2) Людяність починається з …

3) Підлість і злочин ведуть до …

4) Мрія - це...

5) Духовне здоров’я - це…

6) Гармонія людини з природою полягає в …

   ( Учні зачитують свої варіанти продовжень речень)

   Слово вчителя. Людина кровно пов’язана з природою. Так було завжди, але в останній час ми чомусь усе частіше забуваємо про це. Для того, щоб нагадати людині про її обов’язки щодо природи, й існує поезія.

   Перу Бориса Олійника належить видатний поетичний твір, який називається “Крило”:

Потяглися журавлі

вдалеч плавко.

Доганяв їх листопад за селом.

А один, як сирота,

гірко плакав

З перебитим у лікті крилом..

IV. Сприймання навчального матеріалу

1.       Звучить пісня «Журавлик»,  показ відеоролика.

2.       Слово вчителя з елементами бесіди.

-                     Чи літали ви у снах, коли були маленькими?

   Напевно, що так. Якщо ви не забули цього, то збагнете смислову глибину дещо загадкового твору Б. Олійника «Крило». Назва «Крило», вочевидь, вказує на центральний образ-символ твору, у якому закодовано його сенс.

-                     Який підзаголовок має твір? («Маленька поема (Тільки для дітей)»

-                     Давайте пригадаємо, що таке поема.

3.       Учениця. Поема – жанр ліро-епосу; великий віршований твір, у якому зображені значні події та яскраві характери. Визначальною ознакою цього жанру є своєрідна авторська позиція, яскраво виражене особистісне начало (ліризм), коли предмет розповіді, будь-яка подія чи явище відбивається у свідомості ліричного героя, подається у його суб’єктивному вираженні.

 

   У поемі поєднуються елементи епічні (події, сюжети, характери, розповідь), ліричні (авторські переживання, ліричні відступи, ліричний герой, увага до внутрішнього світу людини. суб’єктивізм описів тощо) та драматичні (наскрізна напружена дія, монологи та діалоги, конфлікти тощо).

4.       Слово вчителя. Зважаючи на елементи фантастики та невтішний фінал, цей твір можна було б назвати печальною казкою. Та чому саме для дітей? Звернімося за порадою до «Маленького принца» А. де Сент-Екзюпері: « - Тільки діти знають, що шукають, - зауважив маленький принц. – Вони тратять стільки часу на ляльку з ганчір’я, і вона стає їм дуже дорогою, і якщо її віднімуть, діти плачуть… - Вони щасливі, - сказав стрілочник».

- Чим вразила вас поема Б. Олійника? (Мене вразила поема-казка Бориса Олійника „Крило”, в якій автор оригінально розкриває тему взаємовідносин між людиною і природою, висвітлює загальнолюдські істини, засуджує обмеженість, звироднілість окремих людців та їхні чорні справи. В Україні були і є багато образів-символів. Вони як правило, використовуються в літературі. Один з них - це образ журавля - символ весни, миру, благодаті, розлуки та повернення. У поемі-казці Б.Олійник розповідає про взаємовідносини журавля з людьми: людьми добрими - провісниками краси і життя, людьми-убивцями - носіями горя і смерті).

  

   Передзавдання: під час аналізу поеми скласти таблицю «Цитатна характеристика образів твору» за І – ІІІ частинами.

   5. Виразне читання напам’ять І частини поеми учнем

Потяглися журавлі
вдалеч плавко.
Доганяв їх листопад за селом.
А один, як сирота,
гірко плакав
З перебитим у лікті крилом.

А ішов собі хлоп’як через луки.
Запримітив сірому здаля.
Він узяв, як дитину,
на руки
І додому приніс журавля.

Поселив за комодом в куточку.
(Звідти смішно стирчав йому ніс).
Мати вишила журавку сорочку.
Батько кеди з крамниці приніс.

Стало швидко крило заживати.
І, коли відгуляла зима,
Якось вийшов цибато із хати,
Стрепенувся, злетів
і — нема...

Похилився хлоп’як біля ганку.
Від зажури ще більше змалів...
Коли це вересневого ранку
Повен двір прибуло журавлів!

Вийшов з гурту у кедах цибато
І сказав хлоп’яку:
— Не журись!
Щовесни прилітатиму, брате,
Бо крилом я до тебе приріс.

6.       Виразне читання ІІ частини поеми

7.       Бесіда:

-                     Як поставився хлопчик до пораненого птаха? (Він удома дав притулок журавлику, виходив його,  «олюднюється» зовні — має вишиту сорочку, кеди, і так вони здружилися)

-                     Що відчував хлопчик, коли журавель полетів від нього одного дня? (Засумував)

-                     Ким став хлопчик для журавлика? (Стає йому добрим товаришем і братом)

-                     Як вирозумієте слова журавлика «Не журись! Щовесни прилітатиму, брате, Бо крилом я до тебе приріс»? (Коли хлопчина рятує пораненого птаха, він сам стає крилатим, тобто благородним, щасливим від гарного вчинку, через який розкривається його душа)

-                     Які стосунки склалися між хлопчиком і журавлем? (Видужавши, журавлик щовесни повертається до свого рятівника, вчить його літати, розповідає про свої мандри, про Африку, Ніл і піраміди, схвалює його шлюб).

-                     Що є головним у стосунках птаха і юнака? (У стосунках «олюдненого» птаха і хлопчика-напівптаха головне — духовне спілкування, дружня підтримка й розуміння один одного: «А потім над селом вони злітали,/ І зорі їм ховалися під крила,/ І так обом їм хороше було!» Людина живе в гармонії з природою, у ладу з власним сумлінням, і тому її земне буття сповнене злагоди і добра)

-                     Символом чого є вміння літати? (Вміння літати стає символом вищості людини, яка осягнула необхідність доброти та любові до всього живого, людини, яка змогла пожаліти та захистити пораненого птаха) 

8.     Виразне читання ІІІ частини

               9. Бесіда:

-                     Ким був сусід юнака?

-                     Чому він вбив птаха?

-                     Зачитайте цитатну характеристику сусіда.

-                     Що, на вашу думку, уособлює сусід? (Сусід, у якого навіть не було дітей — це уособлення людського духовного зубожіння, коли матеріальні інтереси цілком заполонюють людину, позбавляють її польоту. І цей чоловік, несучи ввечері додому крадене, зустрів у полі журавлика, ця мізерна людина готова покарати навіть птаха, якщо він є свідком її злочину)

Таблиця «Цитатна характеристика персонажів поеми «Крило»

Сусід	Журавлик	Юнак
«сусіда-завидюх», «на два ґанки хата», «дітей у нього не було», «ходив завжди з ціпком дебелим», «де ступав – там не росла трава», «щось крадене за пазухою ніс», «зеленим люто засвітились очі», «То на ж тобі!»	«як сирота гірко плакав з перебитим у лікті крилом», «крилом я до тебе приріс», «навчив… хлопчика літати», «Я вас обох приймаю. І – люблю!», «до чоловіка за звичкою довірливо ішов»	«він узяв, як дитину, на руки і додому поніс», «у мертвім оці журавля, як в дзеркалі, своє лице угледів»

                                           

                                            «росли, як близнюки»,

                                              «обом їм хороше було»

-                     Що сталося з юнаком після смерті птаха? (Зі смертю птаха юнак утратив здатність літати)

-                     Як ви розумієте «Уже тобі ніколи не літати»? (Це як духовне спустошення ліричного героя від втрати високих життєвих ідеалів: гине душа, яка не вміє боронитися від зла. А це дуже страшно, коли гине душа людини)

-                     Яка метаморфоза сталася з юнаком? Зачитайте.
(Стається казкова метаморфоза: хлопець миттєво старіє (його душа убита) й перетворюється на древнього діда – людиноптаха. «…просто на очах старіло важко:/ Одна по одній зморшки проступали,/ Кришились зуби, западали щоки,— І він ставав столітнім, древнім дідом./ А потім щось під серцем обірвалось…» Бо ж журавель – це друге Я хлопчика, вони пов’язані  нерозривним внутрішнім зв’язком, і коли гине один, то не може жити й другий. Страшний образ вчиненого гріха – сивий юнак із надламаним крилом – щоночі приходить до сусіда, будить його сумління)

    Учениця читає портретний етюд (змалювання найхарактерніших ознак людини в житті, думках, вчинках, щоб інші могли повчитися на прикладі героя).

  10. Інсценізація діалогу сусіда та судді

Сусід: “Це я!
Це я... убив.
О, знову він іде

По мене, т о й...
з крилом замість руки!
Сховайте... А як треба — посадіть.
Та тільки ж не навсправжки,
а для ока.
Мо’, пересиджу, доки той... забуде!”

Суддя: “Бач, схотів чого:
В тюрмі сховатись. Пересидіть кару...
Не вийде, дядьку,
Ти таке вчинив,
Що і статті у кодексі немає,
За котрою судили б ми тебе.
Ти ж найсвятіше — небо,— дядьку, вбив.
А це вже вище від людського суду.
Хіба що совістю тебе скарать?
Так і її ти вже давно продав
Втридорога... із салом на базарі.
Ото хіба іще зостався страх.
То хай хоч страх тебе щодня вбивав:
Він, слава богу, не підсудний нам!”

    Учениця читає  твір-інтерв’ю (бесіда журналіста з будь-якою людиною, думка якої є цікавою для читачів (слухачів). Таким співбесідником також може бути і письменник, інколи – герої твору).

   11. Бесіда:

-                     Що ж станеться тепер зі злочинцем? (Завжди йому буде являтися примара й простягати терновий ціпок — знаряддя злочину. Не буде більше долі тому “вовкуватому дядьку”, бо ж він убив не журавля й навіть не людину: він убив мрію про братерство людства й природи, про вільний політ душі, про чистий одухотворений простір. Поет доводить, що людина, яка здатна згубити бодай одну живу істоту, приречена нести у своїй душі тягар провини).

-                     Які слова є основною думкою твору?

-                     На вашу думку, яку головну проблему порушив Б. Олійник у поемі? (У своїй поемі-казці «Крило» Б. Олійник порушив дуже важливу проблему. Він ніби переконує читача, що ніякі матеріальні блага не можуть дати людині духовного злету. Тому порушення гармонії природи і людини неминуче призведе до катастрофи загальнолюдських моральних цінностей, які об’єднують людей на планеті. Борис Олійник показує, якими насправді мають бути відносини між людиною й дивосвітом природи. Лише гармонія спільного існування може врятувати природу від остаточного винищення, а людство — від остаточного духовного зубожіння. Коли така гармонія нарешті настане, людина перестане жалкувати за минулим і боятися майбутнього.)

   Слово вчителя. Всяк, хто посягне на людську мрію – бачити височінь ясного неба, жити в добрій злагоді з природою, – піднімає руку на самого себе. Проблема гармонійної єдності людини й природи залишається ще не розв’язаною. І тому твір звершується словами, сповненими болю й зажури. Тільки тепер йдеться не про птаха, а про молоду людину, передчасно посивілу, передчасну засмучену: «Потяглися журавлі вдалеч плавко. Доганяв їх листопад за селом. Тільки сивий чоловік тихо плакав, Юний… сивий чоловік німо плакав З перебитим у лікті крилом».

  V. Підсумок

    1. Асоціативний ряд. Записати, що символізує слово «крило», розкриваючи світлу та темну сторони цього поняття.

 

    Учениця читає твір-відгук (обмін враженнями про прочитаний твір, висловлення особистого ставлення до вчинків героїв, подій).

   2. Слово вчителя. Борис Олійник... Поет-громадянин, поет-політик, поет-лірик. Звеличенню милосердя, любові до природи і засудженню зла, ненависті до всього живого присвятив поет свої твори. Поетичне кредо Б.Олійника становлять слова:

Коли вже народився ти поетом,

За все відповідай у цім житті.

   І дійсно, поет ніколи не стоїть осторонь громадського життя. Всі проблеми сьогодення знайшли відображення в його багатоплановому поетичному доробку, в чому ми і переконалися сьогодні.

   А вам, діти, бажаю, щоб ніякі завидющі очі не перешкоджали вашому високому лету, щоб ніколи не втрачали ви дитячої віри в казку. Хай окрилює вас прекрасна поезія – навіть у її печальності криється невичерпне джерело світла.

   3. Тести

І варіант

1.     Хто з письменників був однолітком Б. Олійника (0,5 б)

А В. Стус

Б В. Симоненко

В Д. Павличко

Г жоден

2.     Вкажіть збірку, що належить перу Б. Олійника (0,5 б)

А «Соняшник»

Б «Любов і ненависть»

В «Тиша і грім»

Г «Б’ють у крицю ковалі»

3.     Темі материнства присвячено збірку (0,5 б)

А «Б’ють у крицю ковалі»

Б «Рух»

В «Сива ластівка»

Г «У дзеркалі слова»

4.     Правильно доповніть порівняння з поезії поета «Лишайтесь, матусю, навіки лишайтесь. Не йдіть, вона посміхнулась, красива і сива, як… , Махнула рукою – злетіли увись рушники.» (0,5 б)

А сонце

Б поле

В воля

Г доля

5.   Визначте віршовий розмір: «Посіяла людям літа свої літечка житом,/ Прибрала планету, послала стежкам споришу,/ Навчила дітей, як на світі по совісті жити,/ Зітхнула полегко – і тихо пішла за межу» (0,5 б)

А ямб

Б хорей

В дактиль

Г амфібрахій

6.     Встановіть послідовність подій у поемі «Крило» за поданими цитатами (1,5 б)

А «…То на ж тобі!” — Ціпок зловісно свиснув»
Б «І він ставав столітнім, древнім дідом»
В «хлоп’як… додому приніс журавля»

Г «І на порозі виростав юнак…»
Ґ «То хай хоч страх тебе щодня вбиває…»
Д «А потім над селом вони злітали…»

Е «…Мо’, пересиджу, доки той... забуде!»

Є «О, як утрьох їм високо літалось!»

7.     Що подарувала мати журавлику? (0,5 б)

А капелюх

Б сорочку

В стрічку

Г кеди

8.     Поема починається і закінчується такими рядками «Потяглися журавлі вдалеч плавко./ Доганяв їх листопад за селом./ Тільки сивий чоловік тихо плакав,/ Юний... сивий чоловік німо плакав/ З перебитим у лікті крилом». Як називається такий прийом? (0,5 б)

А епіфора

Б алітерація

В асонанс

Г анафора

9.     Який виражальний засіб вжито в уривку «Юний…сивий чоловік німо плакав З перебитим у лікті крилом» (0,5 б)

А перифраз

Б метонімія

В оксиморон

Г персоніфікація

10.  Крило в однойменній поемі Б. Олійника символізує (0,5 б)

А підлість

Б людину

В природу

Г духовність

ІІ варіант

1.     Ключові слова для Б. Олійника (0,5 б)

А відчайдушний вчинок

Б держава і народ

В пам’ять і обов’язок

Г природа і Всесвіт

2.     Наприкінці 80-х рр. ХХ ст. Б. Олійник очолив (0,5 б)

А Народний Рух України

Б Товариство української мови ім. Т. Шевченка

В Український фонд культури

Д Державний комітет інформаційної політики

3.     Вкажіть збірку, що належить перу Б. Олійника (0,5 б)

А «Любов і ненависть»

Б «Моя земля»

В «Бистрина»

Г «Сива ластівка»

4.     «Пісня про матір»  - це поезія (0,5 б)

А монолог

Б діалог

В сповідь

Г заповіт

5.     Правильно вставте пропущене слово з поезії «Пісня про матір» «Лишайтесь щасливі», - і стала замисленим … На цілу планету, на всі покоління й віки» (0,5 б)

А морем

Б горем

В полем

Г житом

6.     Жанр твору «Крило» автор визначив як (0,5 б)

А поема-казка

Б поемі для дітей

В маленька поема (Тільки для дорослих)

Г маленька поема (Тільки для дітей)

7.     Що подарував батько журавлику? (0,5 б)

А капелюх

Б сорочку

В стрічку

Г кеди

8.     Скільки орденів було у старого судді з поеми «Крило» (0,5 б)

А три

Б сім

В дванадцять

Г у тексті не сказано

9.     Слова «Ти ж найсвятіше – небо, - дядьку, вбив» належать (0,5 б)

А юнакові

Б журавлю

В судді

Г авторові

10. Людиноптах щоночі підносив дядькові (0,5 б)

А перебите крило

Б вбитого журавля

В ціпок терновий

Г перо птаха

11.                        Який виражальний засіб вжито в уривку «А потім над селом вони злітали,/ І зорі їм ховалися під крила,/ І так обом їм хороше було!» (0,5 б)

А перифраз

Б метонімія

В оксиморон

Г персоніфікація

12.  У поемі поєднуються елементи (0,5 б)

А епосу

Б лірики

В драми

Г всіх трьох родів

Відповіді:

І варіант

1 – Б

2 – Г

3 – В

4 - Б

5 – Г

6 – ВДЄАБГЕҐ

7- Б

8- Г

9 – В

10- Г

ІІ варіант

1 – В

2 – В

3 – Г

4 – Б

5 – В

6 – Г

7 – Г

8 – В

9 – В

10 – В

11 – Г

12 - Г

VІ. Оцінювання

—  Теорія літератури (Складання таблиці “Особливості ліро-епічних творів. Поема” та її презентація) – 3 б.

—   Написання та виконання випереджаючих творчих завдань – 10 – 12 б.

—  Робота з текстом – 3 б.

—  Тести – 6 б.

VII. Домашнє завдання

   Обов’язковий мінімум:

    вивчити біографію М. Вінграновського;

    вивчити напам’ять поезію «У синьому небі я висіяв ліс…»;

    записати визначення літературного терміна «оксиморон».

Звичайне тренувальне :

    проаналізувати поезію «У синьому небі я висіяв ліс…»

Творче завдання:

     підготувати мультимедійну презентацію «М. Вінграновський – кіномитець, учень О. Довженка».