Тема:  Україна – єдина країна.

Мета: ознайомити учнів з основними історичними подіями становлення державності України; формувати відчуття приналежності до України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави та українського народу; виховувати повагу до державних символів, шанобливе ставлення до традицій українців та представників інших національностей, що населяють країну; формувати почуття патріотизму та національної свідомості, виховувати любов до Батьківщини; розвивати мовлення та мислення, вміння працювати в групах.

Обладнання: пазли «Карта України», прапори з афоризмами відомих людей про патріотизм і єдність, плакати «Прапор України», «Гімн України», «Герб України», презентація «Моя країна» (слайд-шоу), відеоролик «Мій рідний край», аудіозапис пісні «Лиш у нас на Україні», «Моя Україна» Родини Май, Гімн України, папір для побажань, олівці.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Учитель: І от ви знову в школі сіли за парти. Вітаю вас із першим уроком вашого першого дня в школі. Пропоную розпочати його Державним Гімном України «Ще не вмерла Україна» (відеоролик «Гімн України»)

ІІ. Відкритий діалог.

Учитель: Гімн – це не звичайна пісня, це урочиста пісня нашої країни, це символ державної єдності та віддзеркалення душі українського народу. Давайте поміркуємо у які моменти нашого життя звучить Гімн України? Як часто ви сьогодні чуєте слова Гімну? Які почуття у вас виникають коли ви чуєте Гімн?

ІII. Повідомлення теми першого уроку.

Учитель: Гімн є одним із символів об’єднання людей. Які ще державні символи ми знаємо? (Прапор, Герб – короткі повідомлення учнів про символи) (Слайд 2,4,5 )

Чи можна сказати, що ці державні символи України мають сьогодні велике значення для єдності народу? Чому?

Тому тема нашого першого уроку: «Україна – єдина країна» (Слайд 3 )

(Учень декламує вірш Олега Колібаби, перегляд фільму «Україна):

Лиш у єдності, знаємо, треба нам йти,

Щоб нове будувати майбутнє.

Не діліться по вірі і мові, брати!

І тоді буде вдача супутня.

Ми єдині в думках і ми вільні у них.

                    Не керуйтесь “совковим диктатом”!

Що збудуємо ми, не збудують вони,

Лиш єдину мету треба мати.

Учитель: Україна – це щедра земля під волошковим небом, це задумливі степи,широкі поля, густі ліси та гірські вершини. Це сині озера й річки, калина край вікна, журавель у небі і соловей у лузі. Це рідний дім, дорога в школу, це рідна мова й пісня колискова, це мама й тато й вся родина. Це все наша Батьківщина, наша земля, наша Україна. (Слайд 6)

(Учениця декламує вірш «Україна»)

Україно моя, для мене ти єдина,

Як рідна мати, що дала життя.

І щастя дні і в лиховісні днини

До тебе повертаю звіддаля.

Вклоняюся рідним вербам і тополям

І припаду до рідної землі.

Що маю я таку щасливу долю,

Великий Боже, дякую тобі.

Учитель: А зараз пропоную вам відчути себе знавцями нашої культури. (Слайд 7-9)

1. Кольори нашого державного прапора (жовтий і синій).

2. Розкажіть перші стрічки національного Гімну (…).

3. Президент України (Петро Порошенко).

4. Дерево, яке освячується в церкві перед Пасхою. Воно охороняє від злих сил (верба).

5. Старовинний обряд славлення різдвяних свят піснями (коляда).

6. Кущ оспіваний в українських народних піснях, символ дівочої вроди (калина).

7. Дерево-символ, з яким в українських народних піснях і переказах порівнюють струнких дівчат (тополя).

8. Український народний духовий інструмент з дерева або очерету, що має форму трубки з отворами (сопілка).

9. Чим прикрашають голову українські дівчата (вінок).

10. Національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя, на долю, відряджаючи у далеку дорогу (рушник).

IV . Слово вчителя: екскурс у минуле

Учитель: Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої вікової героїчної боротьби за волю. Шлях України позначений високими степовими могилами, руїнами та прекрасними місцями. (Слайд 10)

(Учениця декламує вірш «Рідний край»)

Є щось святе в словах мій рідний край

Для мене – це матусі ніжна пісня

І рідний сад, від квіту білосніжний

І той калиновий у тихім лузі гай.

Його історія…. В ній стільки гіркоти!

І тим рідніш мені ти, краю рідний,

Що вже назад поламані мости,

І день встає, як райдуга, погідний.

Учитель: Україна сьогодні – незалежна держава, частина Європи, величезна територія з величезним населенням. А згадаємо її історичне минуле – безмежна боротьба, величний порив волі, вічна сутичка з людьми, котрі бажали розділити землю на якій жили наші предки і житимуть наші діти. (Слайд 11)

Не оминають нашої пам’яті величні походи князів за часів Київської Русі, набіги на татар козаків під супроводом гетьманів, бунти під проводом Олекси Довбуша та Максима Залізняка, захист загальнонаціональних прав під час Першої і Другої Світових Воєн, від’єднання від СРСР утворення самостійної держави. Люди боролися тому, що відчували себе частиною одного цілого, розуміли, що за них самих ніхто не побудує їхнього майбутнього. Нас роками відучували від мови, традицій, культури і навіть історії. Нас хотіли знищити, як націю. (Слайд 12-13)

ЯК РОЗПОЧАЛАСЬ ІСТОРІЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

Протягом багатьох століть українці мріяли про незалежну державу. У середині 1980-х років XX століття знову розпочалась боротьби українського народу за незалежність.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла Акт проголошення незалежності України.

Цей документ припинив існування Української Радянської Соціалістичної Республіки і проголосив створення незалежної держави — України. День прийняття цього Акту є національним святом.

З того часу на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Щоб упевнитись у підтримці населення, Верховна Рада України закликала всіх громадян підтвердити своє рішення голосуванням — 1 грудня 1991 року під час референдуму за незалежність України

Проголошення незалежності України відкрило нову сторінку в її історії.

За п’ять років після здобуття незалежності 28 червня 1996 року Верховна Рада України утвердила Конституцію України

Столиця України – місто Київ.

 V. Вправа «Мікрофон»

Ми – патріоти – дочки і сини

Для твого блага все в житті здолаєм!

Бо ти найкращий, краю мій ясний,

Вітчизну й матір ми не вибираєм! (Слайд 14)

Учитель: Звертаючись до історичного минулого української нації, осмислюючи його духовні цінності, ми бачимо кращі риси наших предків: патріотизм, волелюбність, повага до своєї нації. Але чи легко бути патріотом? Чи вважаєте ви себе патріотами своєї держави? Чому? (Слайд 15)

Зверніть увагу на ці прапорці. На кожному з них написані слова відомих людей про любов до Батьківщини, патріотизм та єдність народу. А як ви розумієте ці афоризми?

Афоризми

Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя. (Сенека)

Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може. (Д. Байрон)

Забудеш рідний край — твоє всохне коріння. (П. Тичина)

Патріотизм — це не любов до ідеї, а любов до вітчизни. (В. Распутін)

Той, хто в біді кидає свій народ, стає його ворогом. (Ч. Айтматов)

Вітчизна — це не хтось і десь, Я — теж Вітчизна. (І. Світличний)

Українському народу не потрібно співчуття – потрібні патріоти. Потрібен ти! (І. Олійник)

Учитель: Діти, ми з вами українці за національністю. Тепер давайте згадаємо наших бабусь та дідусів, які 64 роки тому приїхали у Волинську область щоб започаткувати гарне шахтарське місто Нововолинськ. Хто вони за національністю? Можливо ви знаєте щось про своїх прабабусь та прадідів? Чи ви їх любите і поважаєте?

А давайте поміркуємо чи всі хто живе на території України є українцями за національністю? Хто ще проживає тут? Чи можемо ми сказати, що Україна – багатонаціональна країна? (Слайд 15)

Сьогодні у нас в гостях людина, яка бачила, як все починалося у нашому рідному місті. Запросимо нашого гостя до слова.

 (Виступ гостя)

Учитель: Батьківщина кожної людини починається з рідного міста чи села і об’єднує зовсім різних людей, які є патріотами своєї держави. І в подарунок нашому гостю пісня у виконанні наших п’ятикласників!

(Учні виконують пісню «Пісня про добро»)

VI. Робота в групах

Учитель: Щоб зрозуміти Україну треба побачити її красу, відчути велич її історії, доторкнутись до її культури, звичаїв і традицій, познайомитись з її щедрими, трудолюбивими людьми, які люблять свою країну усім серцем. Як казав В’ячеслав Липинський: «Без традиції нема культури, без культури нема нації». І сьогодні у нас буде чудова нагода позмагатися і пригадати що ми вже знаємо про рідну неньку Україну. (Слайд 16)

Завдання:

1. Розказати вірш українського поета (Слайд 17)

2. Назвати прізвище та ім’я людини на фото (Слайд 18-27)

3. Заспівати українську пісню (Слайд 28)

4. Назвати визначне місце на фото (Слайд 29-38)

5. Продовжити прислів’я (Слайд 39-41)

1) Вченому світ, а невченому…..тьма

2) Гарно того вчити, хто хоче….. все знати.

3) Голова не на те, щоб тільки …кашкета носити.

4) Книга вчить як на …… світі жить.

5) Людей питай, а свій розум …. май.

6) Добрий початок, половина ….. діла.

7) Маленька праця краща за велике …… безділля.

8) Бджола мала, а й та …… працює.

9) Вік живи – вік … учись.

VІІ. Робота в парах з картою України. Гра «Склади пазл «Моя Україна»

Учитель: Дякую вам за участь. Кожна команда проявила себе знавцем української культури. Ви вже багато знаєте про Україну. А скажіть, скільки областей має наша держава? Зараз запрошую з кожної команди по три учасника щоб спільно скласти карту України. Решта учнів мають написати назви областей.

(Учні виконують завдання під супровід пісні «Лиш у нас на Україні»)

Учитель: Зараз наша держава переживає тяжкі часи і кожен намагається допомогти, внести свій вклад у майбутнє. Ми пам’ятаємо наших героїв, які цієї зими боролися проти несправедливості, стояли на смерть за незалежність нашої держави. «Небесна сотня» називають їх, низький їм уклін. Ми серцем і душею з тими, хто й ці дні боронить нашу свободу на сході України, пам’ятаємо тих хто віддав своє життя задля нашого щасливого майбутнього. Давайте хвилиною мовчання вшануємо їхню пам’ять… (хвилина мовчання)

(Слайд 42)

VIII. Інтерактивна вправа «З теплом у серці» (Побажання Україні)

Учитель: Дуже хочеться щоб в нашій країні панував мир…. А що б побажали ви? Напишіть свої думки на аркушах паперу та приклейте до нашої карти. Хто бажає зачитати?

IX. Підсумок

Учитель: Пам’ятайте, діти, ви – майбутнє України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками примножуйте її культуру, своїми досягненнями славте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і його мелодійну мову. Шануйте себе і свою гідність, і шановані будете іншими. (Слайд 43)

(Учениця виконує пісню «Україна» Родини Май)

Володимир Верховень

Кольорові міста

Вірш

Мов дивна мапа, олівці:

Червоний – місто Чернівці.

Оранжевий – Одеса-мама,

 Хоч кольорів там – ціла гама!

Нас кличе жовтий без утоми

 До себе в гості у Житомир!

Як на ланах зелене збіжжя,

Зелене місто Запоріжжя.

А старовинний Борислав

Блакитну барву нам прислав.

По синій навіть важкодуми

 Спішать мерщій куди? У Суми.

Лиш фіолетовий і досі я

 Ще не назвав. Це ж – Феодосія!

Всі кольори запам’ятати

 Поможуть вам міста, малята

МІЙ КРАЙ

 Україна — край мій рідний

 Від Кавказу по Карпати,

 І веселий, і свобідний,

 І великий, і багатий.

 Де є в світі кращі ріки,

 Як Дністер, Дніпро-Славута?

 Хто покине їх навіки,

 Тому в серці вічна смута.

 Де є в світі кращі гори,

 Де таке повітря свіже?

 Де шумлять так гарно бори

 І хвилює спіле збіжжя?

 Де ясніше сонце світить,

 Де гарніше зорі сяють?

 Де ж солодше пахнуть квіти —

 Як у нашім любім краї!

Люблю Україну. Надія Красоткіна

Я люблю кожну квіточку в полі

І струмок, що до річки біжить.

І високі, до неба, тополі

Й чисту-чисту небесну блакить.

І у синьому небі лелеки,

Й журавлину осінню печаль.

Й споришеві стежки, що далеко

Розійшлись по землі в синю даль.

У маленькі свої долоньки

Я промінчики сонця ловлю.

Україну мою, рідну неньку,

Я усім своїм серцем люблю.

Люби свій край

Люби свій край, моя дитино,

Бо тут з’явився ти на світ.

Це місце зветься — Україна!

І звідси ти почнеш політ.

Тут пісня мами колискова,

Чарівна казка перед сном.

І наймиліша рідна мова,

Калина й мальви під вікном.

А на високій тополині

Лелеча лагідна сім’я.

І небеса високі сині,

І ніжна пісня солов’я.

Люби свій край, моя дитино,

Тут з-під верби джерельце б’є,

А край наш рідний Україна —

Це найдорожче, що в нас є!

***

Моя найкраща в світі сторона,

Чарівна, неповторна, Україно!

Для мене в цілім світі ти — одна

І рідна, й мила, дорога, єдина.

Ми всі малі пагінчики твої

Прийшли у світ, щоб в нім добро творити.

Хоч, може, й кращі є на цій землі краї,

Та нам судилось в Україні жити.

Ми — патріоти, дочки і сини,

Для твого блага все в житті здолаєм!

Бо ти найкращий, краю мій ясний,

Вітчизну й матір ми не вибираєм.

А просто любимо, бо ця земля свята,

Вона нас народила і зростила.

Вітчизною зовемо неспроста,

Бо нам вона дала і душу, й крила.