Засоби підвищення

грамотності учнів

 на уроках

української мови
                           

Чому я обрала саме цю тему? Справа в тому, що вміння правильно, красиво, охайно писати • це свідчення високої культури людини, а значить, і суспільства. Уміння грамотно писати -- життєва необхідність, але, на жаль, у нашому суспільстві багато безграмотних людей. Такий стан правописної безграмотності викликаний рядом об'єктивних і суб'єктивних причин, пов'язаних із загальним моральним і матеріальним становищем учителів і ставленням до навчання школярів. Серед них: з одного боку, помітна втрата інтересу до навчання в дітей, з іншого - декларативність постанов про розвиток державної української мови, скорочення бюджетних асигнувань на матеріальне забезпечення школи, відсутність державної підтримки у придбанні необхідної вчителям методичної літератури, її передплати.

Одна з складових загальної культури людини є її орфографічна та пунктуаційна грамотність. Грамотна людина без труднощів напише заяву чи листа, занотує прочитане чи почуте. Вона, безперечно, скрізь працюватиме краще, продуктивніше. А це те, що потребує сучасна Україна, якій потрібні грамотні фахівці в усіх галузях державної діяльності. Тому нам, вчителям-словесникам, треба домагатися, щоб наші учні виходили з школи освіченими, грамотними людьми, достатньою мірою ознайомленими з багатьма скарбами української мови ,і могли практично застосовувати їх. Запорука успіху вчителя-словесника в цій справі, на мою думку, - це вироблення системи навчання грамотного письма.

Грамотність -- слово багатозначне. У поширеному розумінні воно означає , насамперед, написання слів і речень без помилок,згідно з існуючими нормами правопису, які відповідають усталеним нормам сучасної літературної мови.

Дуже важко українській мові в сучасному зрусифікованому суспільстві стати загальновживаною в усіх сферах життя. Проїжджаючи в транспорті чи проходячи вулицями міста, звертаємо увагу на вивіски, реклами, афіші, назви магазинів. І, мабуть, це вже професійне: часто-густо в око впадають слова, у написанні яких допущено помилки: "діскотєка", "евріка", "більярд", "товари по самих низьких цінах" та ін. Мимоволі думаєш, що написав афішу чи рекламу колишній учень, якого словесникові не вдалося навчити грамотного письма. Проте кожен випускник школи має бути грамотною людиною. А ось досягти цього не так-то вже й легко. Звичайно, багато залежить від самого учня, однак я вважаю, що майстерність вчителя тут відіграє вирішальну роль, тому що він не тільки вчить, а й повсякденно спонукає учня підвищувати мовну грамотність.

Вивчаючи із школярами правопис, зустрічаємося з величезними труднощами. Словесник, насамперед, вимагає знання теорії мови -- так диктує програма. Та щоб забезпечити грамотність, самого лише знання правил не досить, потрібна також різноманітна й ефективна практика письма, виконання навчально-тренувальних вправ, які мають виробити навички безпомилково і швидко застосовувати вивчені правила, свідомо працювати, адже правописна практика взаємопов'язана з постійним мисленням.

У сучасній загальноосвітній школі застосовуються різні способи навчання правопису:

1. Вироблення правописних навичок на основі лінгвістичних знань.

2.      Набуття школярами практичних умінь у керованому вчителем   процесі
спостережень над орфографічними явищами.

3. Усвідомлення     правописного     матеріалу     шляхом     самостійного
опрацювання   матеріалу   в    шкільному    підручнику   за   принципом
"Міркуй так".

4. Алгоритму вання   правописного   матеріалу   учнем    або    виконання
орфографічних дій, запрограмованих вчителем, у підготовленому ним
приписі.

Якщо в період антиграматизму словесникам нав'язувалась методика механічного вироблення правописних умінь і навичок, тобто лише посередництвом руки й ока, то сьогодні актуальними є лише ті методи і прийоми навчання, що забезпечують свідоме засвоєння правопису. Більше того, впроваджуваний у практику навчання української мови комунікативно- діяльний підхід передбачає формування навичок письма не на основі вербального заучування теоретичних положень, які подаються здебільшого за лінійним принципом, а відповідно до потреб

мовленнєвої діяльності школяра. Нині навчання має бути розвиваючим, а звідси гнучкішою повинна стати методика проведення уроків, підпорядкована завданням інтелектуального розвитку школярів.

Передумовою правильного виконання різних видів завдань є стійка увага. Розсіяність характерна психологічна особливість підлітків. Тому-то я ,насамперед, привчаю слухати, систематично і наполегливо виробляю вміння зосереджуватися під час будь-якої письмової роботи. Проте одних словесних спонукань не досить. Для цього потрібні різноманітні, добре підготовлені навчальні завдання,які активізували б думки учня, викликали б інтерес .

ДОДАТОК № 1 (використання місцевого матеріалу).

Крім того, намагаюся тут же, на уроці, перевірити декілька робіт, чим стимулюю учнів виконувати завдання уважно, з почуттям відповідальності.

Найбільш    поширеними,    найефективнішими    вправами,    які забезпечують вироблення грамотного письма, на мою думку,є диктанти. У    методичній    літературі,    яку    я    переглянула,    є    чимало    спроб класифікувати диктанти. Я зупинилась на класифікації, яку пропонує О.М.Бєляєв у книзі "Методика вивчення української мови": за навчальною метою — навчальні та контрольні; за участю аналізатора - слухові, зорові, слухо-зорові; за   методикою   організації        без   пояснень,   попереджувальні   з одночасним коментуванням, пояснювальні, "Перевіряю себе";

за  характером  відтворення  диктованого  тексту            текстуальні,

вибіркові; вільні, творчі, диктанти-переклади;

за   джерелом,   з   якого   сприймається   текст,      -   з   уст   вчителя, самодиктант,    за магнітофонним записом; за формою проведення — усні та письмові.

Я в своїй практиці використовую різні види диктантів залежно від теми та мети уроку, його типу. Систематично практикую такі види диктантів: словниковий, попереджувальний, пояснювальний, вибірковий, диктант-переклад, диктант з коментуванням^ Додаток №

²)-

Рідше використовую диктанти "Перевіряю себе", самодиктант,

вільний, взаємоперевіряючий та ін. ( Додаток № 3).

Важливим фактором у підвищенні грамотності учнів, я вважаю, є контроль за виконанням домашніх завдань. Він дає можливість здійснювати диференційований підхід до вироблення навичок залежно від рівня сприйняття й осмислення ними опрацьованого матеріалу вдома. Я використовую різні форми перевірки домашніх завдань, які не потребують великої затрати часу, як-от: вибіркова перевірка, словниковий диктант, робота з перфокартками, взаємо- і самоперевірні вправи з попереднім записом на дошці правильного виконання їх. (Додаток №4).

З —

Виробленню навичок писемного мовлення сприяють, на мою думку, такі прийоми перевірки домашніх завдань, як письмовий переказ зв"язного .тексту домашньої вправи з використанням слів, що містять в собі орфограми, написання творчої роботи за вибраними з домашньої вправи опорними словами з виучуваною орфограмою, оформлення раніше опрацьованих ділових паперів зі словами, що становлять певну правописну трудність. ( Додаток № 5).

Серед різноманітних засобів, що застосовуються в школі для досягнення глибоких знань учнів з рідної мови, дуже важливе місце відводжу роботі над виправленням помилок. Переконана: словесник має регулярно збирати для перевірки зошити як з класними , так і домашніми зошитами. Така систематична фронтальна перевірка спонукає школярів завжди пам"ятати, що кожна робота може бути перевірена і оцінена вчителем.Важливе значення для учня має результат його роботи, оцінений вчителем. Вважаю за доцільне зазначити, що як би не було важко вчителеві, виконані учнями письмові роботи будь-якого типу, мають перевірятися до наступного уроку, поки у свідомості учннів "свіжі" спогади про те, що він і як писав. Крім того, до кожного учня застосувую індивідуальний підхід, зважаю на його здібності, ставлення до навчання взагалі й до вивченння мови зокрема.

Програмою передбачено спеціальні уроки аналізу письмових робіт та роботи над помилками. Я переконана, що вони дають бажаний ефект, коли така робота проводиться в певній системі, коли матеріал згрупований, а послідовність уроку та методика і прийоми добре продумані. Роботу над помилками завжди проводжу в зошитах, де виконувалися завдання. Практикую цей вид роботи таким чином. Щонайперше загалом характеризую наслідки (хоча дітей насамперед цікавить оцінка), повідомляю, на які правила найбільше допущено помилок і роздаю зошити. Потім ми колективно працюємо над типовими помилками. Учні ділять сторінку зошита на дві колонки. У першій записують слова і речення у правильному варіанті, а в другій пишуть приклади ( не менше 2-3) на цю орфограму. Обов'язково підкреслюємо у словах орфограми.

Робота над помилками в учнівському зошиті має орієнтовно такий вигляд. ( Додаток № 6).

Правильно наведені приклади означають, що учень пригадав правило, на яке допустив помилку. Залучаються до роботи всі учні. Потім кожен учень самостійно працює над своїми помилками. Рекомендую учням під час такої роботи користуватися підручниками з мови, орфографічним словником.

Закріплюючи правильне написання тих чи інших орфограм, окремі учні виконують спеціальні завдання: від самостійного складання речень до написання творів-мініатюр з відповідним граматичним завданням.

Найповнішу картину успішності учнів дають написані ними перекази та твори, бо саме вони потребують активного творчого застосування у мовній практиці здобутих знань, умінь, навичок. (Додаток № 7).

У навчальний процес пробую впроваджувати методику вивчення правописного матеріалу укрупненими, логічно завершеними частинками з використанням таблиць та схем. Ця структура курсу української мови, успішно апробована науковцями лабораторії методики української мови Інституту педагогіки АПН України, дає змогу суттєво розширити типологічну палітру уроків, більше уваги приділити закріпленню, повторенню, узагальненню і систематизації знань з орфографії, а також вивільненню часу на формування мовленнєвих умінь учнів. (Додаток № 8).

Велику увагу приділяю словниковій роботі з учнями. Засвоєння дітьми лексичного значення слова і його правопису, збагачення їхнього словника повинно бути провідною лінією у кожного педагога. Значення відомих загальновживаних слів діти пояснюють часто без словників, колективно, враховуючи контекст, свій життєвий досвід. Коли ж пояснення їх не задовольняє, то звертаються до тлумачного словника. В учнів старших класів вже вироблені міцні навички користування словниками, вони дуже швидко знаходять у них потрібні слова. Часто нагадую дітям поетичні рядки М. Рильського, які стали девізом для багатьох моїх уроків:

Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля...

Навчаючи дітей грамотного письма, проводжу багато видів письмових робіт, а саме: словникові диктанти, самодиктанти, перевірку написаного з дошкою, вправи на розрізнення значущих частин слова (привілей, привітний, приязнь, прибережний, прибудований -- де при-префікс, а де частина кореня), самостійний добір прикладів з певними орфограмами із словника, зіставлення правопису окремих слів у російських і українських мовах, перебудову речень з прямою мовою у непряму, діїприкметниковими зворотами — у підрядні означальні, вправи на засвоєння порядку морфемного, словотворчого, фонетичного та інших видів розбору. (Додаток № 9). "

Велику увагу приділяю роботі з підручником, як ефективному засобу підвищення грамотності учнів. Учні колективно або індивідуально складають таблиці за матеріалом підручника, самостійно добирають приклади до них, письмово або усно відповідають на запитання підручника, які подані в кінці вивченої теми. ( Додаток № 10).

З метою розвитку усного монологічного мовлення часто практикую розгорнуті відповіді учнів за двома-трьома параграфами підручника за самостійно складеним планом. До таких відповідей діти добирають приклади з художньої літератури, зі словників тощо.

Однією з ефективних вправ для учнів із слабкими мовленнєвими вміннями і навичками я вважаю списування з підручника чи іншої кнжки. У таких вправах пропоную дітям запам'ятати написання окремих слів, підкреслити чи виділити орфограми з метою тренування зорової та моторної пам"яті.Часто у роботі з підручником використовую такий прийом. Пояснюючи новий теоретичний матеріал, часто пропускаю щось другорядне або головне у статті підручника, яка опрацьовується. А потім задаю дітям уважно прочитати певний параграф підручника і сказати лише про те, про що на уроці не йшлося. Це дає можливість глибше осмислити той матеріал, про який я розповідала, зіставляючи його з викладеним у підручнику.

Практикую у своїй роботі при поясненні нового матеріалу пошуковий метод. Наприклад, вивчаючи тему "Основні способи словотвору", я з учнями за допомогою вдало підібраних прикладів і утворених від них слів вивчили всі способу словотвору. Це дало можливість учням не зазубрювати, а свідомо запам'ятати способи словотвору, що дуже важливо для розуміння значення слова, а отже, і грамотного його написання.

Стіна — стінний

Дід      - прадід

Рукав —безрукавка

Розтинати — розтин

Воду возити — водовоз

Черговий учень — черговий на кухні

Різні види розбору, проведені на вдалому дидактичному матеріалі, який містить певні правописні труднощі, не тільки поглиблює теоретичні знання учнів, а й сприяє формуванню орфографічних та пунктуаційних умінь та навичок.

Возз'єднання,   обеззброїти

Для того, щоб викликати більший інтерес до вивчення рідної мови, часто на уроках використовую різні лінгвістичні ігри. Вони активізують і поширюють їхній словниковий запас, привчають проводити аналітико-синтетичну роботу над словом і реченням, поліпшують фонематичний слух у дітей, розвивають у них правописну зіркість, прищеплюють у них любов до мови.

Цікаві вправи та ігри на уроках мови завжди викликають емоції у школярів, під час гри діти виявляють самостійність, ініціативу в засвоєнні та закріпленні навчального матеріалу.Завдяки мовним іграм учні мають можливість застосувати свої знання на практиці. ( Додаток №10).

Вивчення мови як предмета практично закінчується у 9 класі. У 10-11 класах проводиться поглиблення, систематизація й узагальнення знань з усіх вивчених розділів мови. Щоб виявити стан грамотності учнів 10 класу, в перші дні навчального року проводжу контрольний диктант. Аналіз допущених помилок дає змогу спланувати програмовий

матеріал і використовувати такі вправи й завдання, які б запобігали появі цих помилок в усіх видах письмових робіт.

Основним видом письмових робіт старшокласників є тренувальні вправи ( класні і домашні), твори різних типів, написання ділових паперів (заява, розписка, автобіографія, прокол). Ці види робіт допомагають повторити й закріпити правописні навички, а також удосконалити стилістичну грамотність учнів. Повторення окремих правописних тем (фонетичні, орфограми, орффограми частин мови як морфологічних одиниць, будова слова, синтаксис простого і складного речення) теж, я вважаю, дуже потрібні учням 10-11 класів.

Ефективним способом підвищення грамотності учнів, а також їхнього мовленнєвого розвитку, є позакласні заходи і уроки з позакласного читання.

У боротьбі за високу грамотність, на мою думку, дуже важливо, щоб робота вчителів-словесників була підтримана всіма педагогами школи, щоб всі вчителі-предметники виробляли в учнів навички логічно, послідовно, чітко і грамотно висловлювати свої думки усно й на письмі, збагачували мову учнів науковими термінами зі свого фаху.

Для досягнення цієї мети кожен вчитель повинен , передусім, стежити за власною, як усною, так і письмовою мовою, багато читати, частіше звертатися до словника. Якщо в школі проводитимуться декади української мови, виставки кращих учнівських зошитів, конкурс на кращий учнівський твір, активно працюватиме шкільна преса, діти відвідуватимуть різноманітні предметні гуртки, театри, музеї, то всі ці заходи разом збагатять лексичний запас учнів, зроблять їхню мову багатшою і яскравішою

Література

1.        Культура слова: Міжвідомчий збірник статей. - К.: Наук, думка, 1994. - 100с.

2.        Удосконалення змісту і методів навчання української мови . /Мельниченко В.Я. та ін.. - К.: Рад. школа, 1982. - 216с.

3.        Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібн. / О. Пономарів. - К.: Либідь, 1999.-240с.

4.        Правопис - корсет мови? Український правопис як культурно- політичний вибір. / Фаріон Ірина. - Львів: Свічадо, 2004. - 120с.

5.        Культура рідної мови: Збірник вправ і завдань. / Кочан І.М., Токарська А.С.

Львів: Світ, 1996. - 232с.

6.        Майже все про числівник: Навч. посібн. / Герасимчук В.Г. -К.: ІСДО, 1995.

124с.

7.        Фоніка: Підручник. / Качуровський Ігор. - К.: Либідь, 1994. - 168с.

8.        Мова - народ. Висловлювання про мову та її значення в житті народу / Упоряд. Олекса Тихий. -К.: Смолоскип, 2007. -416с.

9.        Крилаті вислови в українській літературній мові: Афоризми. Літературні цитати. Образні вислови. / А.П. Коваль, В.В. Коптілов. - К.: Випца шк., 1975. - 334с.

10.     Культура мови: матеріали для практичних занять. / О.Г. Муромцева та ін. - Х.:ХДПУ, 1994.-47с.

11.     Нариси з етно- та соціолінгвістики / О.Ф. Пінчук, ПІ. Червяк. - К.: Просвіта, 2005. - 152с.

12.     Мова і політика. / Масенко Л.Т. - К.: Соняшник, 1999. - 100с.

13.     Українське усне літературне мовлення. - К.: Наук, думка, 1967. - 300с.

14.     Український правопис / АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. - 3- тє вид., випр. й доп. - К.: Наук, думка, 1990. - 240с.

15.     Що змінилося в українському правописі? / А.А. Бурячок. - К.: Наук, думка, 1997.-51с.

16.     Сучасна українська мова: 36. вправ / М.Т. Доленко та ін. - К.: Вища шк., 1989.-231с.

17.     Українська мова і сучасність: 36. наук.праць / Укл. А.І. Білодід та ін. - К.: УМК ВО, 1991.- 156с.

18.     Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити / За загальною редакцією Олександри Сербенської: Посібник. - Львів: Світ, 1994. - 152с.

19.     Внесок Галичини у формування української літературної мови. / Ю.

Шевельов. - Львів - Нью-Йорк, 1996. - 187с.

20.     Розцвітай же, слово!: Розвиток сучасної української мови. / Під ред. В.М. Русанівського. - К.: Рад. школа, 1983. - 223с.

21.     Сучасна українська літературна мова: Стилістика. / За заг. ред. І.К. Білодіда. -К.: Наук, думка, 1973. -587с.

22.     Сучасна українська літературна мова: Морфологія. / За заг. ред. І.К. Білодіда. - К.: Наук, думка, 1969. - 582с.

23.     Сучасна українська літературна мова: Синтаксис. / За заг. ред. І.К. Білодіда. -К.: Наук, думка, 1972. - 511с.

24.     Український правопис / АН України, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні; Інститут української мови 4-те вид., випр. й доп. - К.: Наук, думка, 1993. - 240с.

25.     Український правопис: так і ні: Обговорення нової редакції „Українського правопису" / Ред.-упоряд. О.О. Тараненко. - К.: УНВЦ „Рідна мова": Довіра, 1997.- 181с.

26.     Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів, та ін. - К.: Либідь, 2001.-400с.

27.     Мова моя калинова: Навч. посібник. / О.Б. Олійник. -К.: Друк. Півд.-Зах. залізниці, 1993. -293с.

28.     Проблеми утвердження і фукціонування державної мови в Україні.

Матер. міжнар.наук.конфер. 28-29 листопада 1996 року. - К.: Вид.дім „КМ Асадетіа", 1998. - 238с.

29.     Історія української літературної мови. Підручник. - К.: АртЕк, 2002. - 424с.

30.     Історія української літературної мови. Практичний курс: Навч.посіб. / Н.Д. Бабич. - Львів: Світ, 1993. - 376с.

31.     Олійник О. Світ українського слова. Інститут Українознавства Київського університету ім. Тараса Шевченка. - К.: „Хрещатик", 1994. - 416с.

32.     Коваль А.П. Спочатку було слово: Крилаті вислови біблійного походження в українській мові. -К.: Либідь, 2001. - 326 с.

Додаток 1

Виписати в І колонку особові дієслова, а в II форми дієслів, назвати їх види.

Ржищів

-Красується Ржищів на схилах -сивого Славути, приваблюючи до себе біленькими хатами та зеленню садів. Чого ж так назвали цей град слов"яни, заснувавши його в XII столітті на правобережжі Дніпра? Ось що розповідає про це легенда, складена невідомо ким.

Збудувавши на Ізап-горі місто, пащі предки не покидали хліборобської праці, а продовжували сіяти жито. Місце, де росло жито, пазившій "ржище".

От і закріпилось це слово, перейшовши в назву міста.

З поданих речень скласти текст, розкрити дужки, пояснити правопис прислівників.

Тож (від)тоді і нарекли наші пращури село Гребенями. (В)низу мимо нього рік (у) рік несе (по)вільно свої води Славута. (Не)подалік від Ржищева на крутому пагорбі розкинулось село Гребені. (Без) кінця високі Дніпрові береги обвалювались, (по)всюди утворюючи Гребені.

Списати текст. Поставити розділові знаки. Пояснити їх вживання.

Давно це було. Ще за часів козаччини. Українські козаки ставши на захист рідної землі боронили її від ворогів. Тут на берегах Дніпра збираючи сили для походів вони відпочивали. Найбільше приваблювала козаків чиста джерельна вода з притоки Дніпра. Припадаючи спраглими устами до •цілющого джерела козаки лягали лицем до води. Напившись пррохолодної води вони повергали собі силу і здоров"я. Ось звідси і пішла назва притоки - Леглич.

ТВІР

ЗА КАРТИНОЮ /. ГОНЧАР А   "ДІВЧИНА З ЛЕГЕНДИ"

з граматичним завданням — ввести прислівники

Переді мною картина українського художника І.Гончара "Дівчина з легенди". Навесні струнка вродлива дівчина в українському вбранні, босоніж жене гуси до річки. Чорняву голівку прикрашає блакитна стрічка і червоні квітки. Товста довга коса лежить вздовж спини. Розв'язана стрічка злегка розвівається на вітрі, дівчина дивиться сумно-сумно. Стільки туги у погляді. Чому? Адже навколо прекрасно буяє природа. Внизу голубіє Дніпро, вгорі -- небо, по ньому де-не-де синіють хмари. Праворуч на пагорбі зеленіють дерева, обабіч дороги цвітуть кульбаби. Я тільки-но дізналась історію написання цієї картини. Як боляче ранить людей зрада.

Гордієнко О.

Додаток 2

СЛОВНИКОВІ ДИКТАНТИ

Текст словникового диктанту складається з окремих слів чи словосполучень на певне правило, іноді він може охоплювати і декілька взаємопов'язаних між собою правил. Цей вид диктанту проводиться на всіх етапах вивчення будь-якої теми з орфографії, орфоепії, лексики, морфології.

Словниковий   диктант   дає   можливість   за   короткий   час повторити і закріпити ті чи інші орфографічні правила.

Вживання апострофа

Возз'єднання, без"язикий, пів"ями, трьох'ярусний, над"яр"я, духмяний, верф"ю_} верб"я, арф"яр, дзвякнути, священик, присвячений, тьмяний, В"ячеслав, Святослав, торф"яний.

Правопис прислівників

Внизу, де-не-де, рік у рік, споконвіку, коли-не-коли, день у день, спросоння, нашвидкуруч, попідвіконню, деколи, горілиць, по-українськи, назустріч вітру, на зустріч з актором, з давніх-давен, все одно, зрання.

ТВОРЧИЙ    ДИКТАНТ

Мета творчого диктанту навчити учнів самостійно вносити певні зміни в текст у процесі його запису ( поширювати речення, змінювати граматичні конструкції, складати тексти за опорними словами тощо).

Замініть слова і словосполучення з префіксами при- або пре-.

Смуга біля кордону. Поява птахів восени.

Дуже злий.

Дуже мала.

Горбик

Дуже хитрий.

Додати.

Дуже гарний.

Посадка літака або парашутиста.

Тимчасовий мир.

Дуже сміливий.

Невеликий мороз.

Місцевість біля Карпат.

Дуже старий.

диктант :іа поданим початком

Це вид творчого диктанту. Учитель добирає або сам складає текст, в якому є інтригуючий момент, що починається словами раптом, одного разу, побачив, почув та ін.

Методика проведення цього диктанту така: вчитель повідомляє, що учні самі будуть писати твір за поданим початком. Початок учні записують під диктовку, після цьо'го самостійно пишуть твір. Учитель наголошує на тому, що твір повинен відповідати початку,

Мета цього диктанту розвивати в учнів творчі здібності, вчити їх логічно висловлювати свої думки своїми словами.

Використати слова з різними суфіксами.

Старий дрімучий ліс. Сходить сонце. Але його благодатні промені не доходять сюди. Столітні крислаті дуби заступили їм шлях. Вітер злегка колише верхівки дерев. Липень. Чудова пора. Біля широчезного старого пня зупинилося троє. Озирнулися навколо й. не

ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНИЙ  СЛУХОВИЙ ДИКТАНТ

Цей вид диктанту проводиться з метою допомогти учням закріпити вивчений матеріал, глибоко усвідомити його, запам'ятати правопис слів чи вживання розділових знаків, запобігти можливим помилкам учнів на те чи інше правило.

Перед написанням цього виду диктанту вчитель дає учням завдання повторити ті чи інші правила. Після цього читає текст по реченнях, а учні усно пояснюють потрібні орфограми кожного речення і записують в зошити. Після написання диктанту учні обмінюються зошитами для перевірки.

Верболози молодою ніжною зеленню першими милують наше око, коли інші дерева після зимової сплячки не пробудилися. Перший взяток з вербових сережок беруть бджоли.

Народна мудрість каже: де ростуть верби, там чисті джерела води. З давніх-давен криниці переважно копали під вербою.

ВИБІРКОВИЙ ДИКТАНТ

Диктується текст, учні виписують (залежно від завдання) окремі слова, словосполучення, окремі частини речення, цілі речення, насичені потрібними орфограмами.

Текст диктанту читається повільно і повторюється 2-3 рази. Після написання вибіркового диктанту обговорюються орфограми, які вивчаються, повторюються відповідні правила.

Мета вибіркового диктанту навчити учнів працювати активно, зосереджено, самостійно виконувати відповідні завдання.

Проводити його можна на всіх етапах уроку. Це економний вид роботи: за короткий час учні мають можливість записати велику кількість слів на відповідне правило.

Виписати слова з ненаголошеними Е,Й, О.

Ще рання весна, коли нагріті сонцем поля буйно парують, теплою зеленою силою струменять у небо. Мине якийсь час і засвистить над степом сухий вітер, розжене марево, а поки що течуть і течуть вони, купають простори, перебігають степові шляхи. Зелене кленове листя шелестить під подихами вітру. Величезний човен розсікав високу хвилю.

Додаток 3

Пояснювальний диктант

Пояснювальний диктант проводиться під час вивчення і закріплення навчального матеріалу і відрізняється від попереджувального тим, що пояснення правопису орфограм та пунктограм здійснюється після запису речення.

Написання прийменників

У вікна крізь різноколірні шибки ллється м’яке, райдужне світло. Вітер віє-повіває, по полю гуляє. Лише з-над хмар часом прилине прощання з літом журавлине. Дощ упав на край широкий поза даллю голубою. Соняшники з-за тинів хитають золотистими головами. Дорога в село йшла коло самого Кайдашевого городу. З-під коріння липи било джерело погожої води.

Диктант-переклад

Диктант-переклад дає можливість вільно оволодіти рідною мовою.

Вживання м’якого знака

Ночь, срежь, замуж, молодежь, клещ, преследуешь, приглашаешь, молчишь, восемь, букварь, насыпь, тушь, пыль, голубь, дробь, кровь, пекарь, пузырь, Обь, Сибирь, секретарь, степь, барьер, бурьян,  вяз, курьер, вьется, имя, племя, мягкий, пьеса, вьюн, семья, кровью.

Диктант з коментуванням

Використовується під час  закріплення граматичного матеріалу, коли учні пишуть під диктовку вчителя, а один з учнів голосно пояснює складні випадки вживання орфограм та пунктограм.

Дієприслівниковий зворот

Улянка підвелась, підхопила книжки і, перейшовши струмок по сухій деревині, звернула зі стежки. Вона пішла навпростець, продираючись крізь ліщину, зриваючи інколи золотавий гріх, який траплявся під руку. В ясну височінь злетів жайворонок, видзвонюючи славу весні. Була пізня ніч. Дівчинка лежала з розплющеними очима, прислухаючись до виття хуртовини. Хрипло крякаючи, пролетів боком грак, мало не черкаючи вершечків сонних дубів, берез, осик.

Диктант «Перевіряю себе»

Як і взаємоперевірний диктант, вимагає роботи  у першому випадку – самим учнем, у другому – товаришем (учні також можуть консультуватися у вчителя).

Не з дієсловом

Хто з правдою зрідниться, той і грому не боїться. Правда і в огні не горить, і в воді не тоне. Чужим добром не забагатієш. Не навчишся плавати, поки в вуха води не набереш. У вмілого руки не болять. Добрі вісті не лежать на місці. Добре тому багатому: його люди знають, а зо мною зустрінуться – мов недобачають. Нездужає Катерина, ледве, ледве дише. Січень проходив з теплом, але це тепло не радувало, а непокоїло. Глибока вода не каламутиться.

Вільний

Вільний диктант вимагає від учня уміння виділити в тексті (великому за обсягом) головне і записати своїми словами.

Односкладні речення

Я ніколи не бачив дружніших людей, ніж мої діди. В селянстві, та ще в нестатках, усього доводилось мені надивитись і начутись. Але жодна крихітка житейського бруду не виповзла з двору моїх дідів, недобре слово з їхніх вуст не торкнулося жодної людини.

З незвичайної делікатності дідуся дивувалися і потроху підсміювалися наші вуличани. Де ж це видано так жалувати в селянстві жінку, як жалів він? Коли дідусь пізно повертався з роботи чи заробітків, то шкодував будити свою дружину, а сідав на призьбі коло її вікна і отут, припадаючи росою, засинав до ранку. За це не раз його сварила бабуня. Дід обіцяв, що більше цього не буде, і знову робив по-своєму.

Народилися мої дід та баба ще кріпаками, побралися уже вільними. А коли селянський поземельний банк почав продавати землю князя Кочубея по сто двадцять п’ять карбованців готівкою, мій дід скріпив купчу та й продав за них свою силу й роки. А що ж було робити, коли в хаті як не через рік, то через два скрипіла колиска і народжене життя мало йти в світ не старцем, а сівачем.

Додаток 4

Вправи з ключем

Тема: Букви а(я), у(ю) в родовому відмінку однини іменників другої відміни.

Із поданих слів вибрати і записати лише ті іменники, які мають у Р.в. закінчення –а.

Клас, виток, чепурун, управлінець, експорт, терен, жираф, евкаліпт, аналіз, пасажир, розумник, віраж, віск, Омськ, зріст, вітер, супутник, асфальт, одноліток, імпорт, натурник, скрегіт, натюрморт, жир, евенк, табель, звід, чепчик, імунітет, одеколон, натискач, односельчанин, бетон, суфікс, індекс, автобус.

Ключ. Якщо завдання виконане правильно, то за першою буквою слів прочитаєте українську приказку, яка відповідає російській «На чужой каравай рта не разевай». Одна умова – у вас не вистачатиме однієї букви, що позначає голосний звук, з якого в українській мові не починається жодне слово. Доповніть її в необхідному місці – і матимете ключ.

Відповідь:

В иток                                                   о дноліток

Ч еперун                                               н атурник

У правлінець                                        е венк

Ж ираф                                                  т абель

                                          и

Е евкаліпт                                             ч епчик

П асажир                                               н атискач

Р озумник                                              о дносельчанин

О мськ                                                    с уфікс

С упутник                                               а втобус

В чуже просо не тич носа.

Лінгвостилістичний аналіз

Прочитати міні-висловлювання, додержуючи відповідної інтонації. З'ясувати, який розділовий знак має стояти в кінці кожного речення. Визначи­ти риторичну фігуру, властиву поданим текстам. Свою думку довести.

1. Чи схожа родина на дерево // Чи не походять і не розвиваються від діда-прадіда діти// онуки й правнуки за тією ж закономірністю //що й гілки від стовбура // (Д.Степовик).

 2. Із плином часу постало запитання// а чи не застаріла книжка в наш вік персональних комп'ютерів// глобальних мереж і гіпертекстів // Чи зберегла вона в собі певний потенціал для протистояння натиску комп'ютерних технологій // Чи не пора зовсім відмовитися від випуску книжкової продукції //й перейти на "електронно^-видавничу діяльність" // (В. Леонтьєв).

Лінгвостилістичне спостереження

Виразно прочитати текст. За допомогою якої риторичної фігури досягається образність й емоційність висловлювання?

Дитина любить свою матір і свого батька, братів і сестер, свою сім'ю і свій дім. Поступово її уподобання поширюються і на школу, і на село, і на місто, і на всю свою країну. А це вже зовсім велике й глибоке почуття, хоча й на цьому не можна зупинятися (ДЛихачов).

Навести власні приклади використання полісиндетона в текстах художнього і публіцистичного стилів.

Творчий диктант на розширення синтаксичних одиниць

Прочитати речення. Чи можна вважати їх риторичними запитаннями? До кожного запитання сформулювати й записати розгорнуту відповідь. Яку риторичну фігуру синтаксису ви використали?

1.            Чи розширила космонавтика обрії наших знань? 2. Як вплине космічний політ на психіку людини? 3. Що очікувало людину в космічному просторі? 4. Чи стимулювала космонавтика розвиток інших галузей науки і техніки?

Лінгвостилістичний аналіз з елементами трансформації

Виразно прочитати. Яка риторична фігура синтаксису використана в поданих висловлюваннях? З якою метою речення поділені на самостійні компоненти?

1.                Діймо! В ім'я нашого народу, в ім'я найвищих ідеалів людства - свободи і справедливості (І.0гієнко).2. Олена Теліга стоятиме на своїм високім кам'янистім верху як провідний маяк. Щоб об вогонь її серця запалювалися тисячі сердець нового покоління. Щоб "по слідах її скошених кроків" ішли тисячі ніг. Шляхом, неминучим для нації з великим майбутнім. Шляхом змагань, страждань, воскресіння. Шляхом велетнів (ДДонцов). 3. Перша спроба вступити... Провал... Друга... Те саме... (В.Туркевич). 4. Знаю одного старшокласника, котрий на людях — сама ввічливість. А вдома.. Від його грубощів, безце­ремонності й егоїзму страждають найближчі люди. То чого ж варта його показна вихованість? (М. Лемберська).

Записати подані речення відповідно до граматичних норм, не членуючи їх на окремі частини. Чи можна вважати ці речення синтаксичними синонімами? Свою думку обґрунтувати.

Творчий диктант на трансформацію синтаксичних конструкцій

Трансформувати речення так, щоб їм передували називні речення, які уводили б читача у світ авторських роздумів, увиразнювали зображувану картину.

3 р а з о к. У поетеси слова віра і любов зблиснули свіжими, пишноцвітними барвами, первісним вогнем. - Віра і любов... У поетеси ці слова зблиснули свіжими, пишноцвітними барвами, первісним вогнем (ДДонцов).

1.            Хто не був зачарований українською піснею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим? (О. Довженко). 2. Юрій Яновський залишився в нашій літературі зіркою першої величини (С. Плачинда). 3. Пісня супроводить нас усе життя: у горі і радості, у праці та відпочинку (Є. Колодійчук). 4. Енергія безмежного "голубого океану" справді колосальна: вона майже втричі перевершує енергію, що її можуть дати запаси кам'яного вугілля, нафти, газу, торфу й води, узяті разом (О. Муранов). 5. Пісні предків, давні літописи розказали нам про криваві часи, сповнені трагізгму поразок та пафосу геройства і звитяг (А.Матвієнко). 6. Дивовижна доля книги "Кобзар" (О. Гончар).

Використати одне із трансформованих речень як зачин для власного твору-роздуму.

Дослідження-спостереження

Прочитати. Визначити тему висловлювання. Дослідити особливості синтаксичної будови тексту. Указати на засоби зв'язку речень.

У "Кобзарі" поет висловив насамперед самого себе, свою особистість, від першого й до останнього рядка книга виповнена індивідуальним поетовим почуттям. Тут його, Шев­ченків, темперамент, його щира й беззахисна у своїй відкритості душа. Тут думки - ним вистраждані, кривди - ним пережиті. Тут картини саме його, Тарасового, дитинства. Тут не позичені знання, а його власний, у розвитку відтворений розум мислителя, могутній інтелект (За О.Гончаром).

Яку роль відіграє однаковий початок другого, третього й четвертого речень? Назвати риторичну фігуру.

Творче спостереження з елементами стилістичного аналізу

Прочитати висловлювання. З'ясувати тип мовлення. Які риторичні фігури використав автор у тексті? Назвати їх.

Людина повинна бути інтелігентною. А якщо її професія не потребує інтелігентності? А якщо вона не змогла здобути вищої освіти, бо так склались обставини? А якщо ота інтелігентність- зробить її "білою вороною" серед співробітників, друзів, рідних, стане на заваді зближенню з іншими людьми? (Д.Лихачов).

Дослідження-відновлення

Відновити речення, замість крапок уставивши потрібні за змістом сполучення слів (див. довідку). Визначити вид речень за будовою. Указати на риторичну фігуру, характерну цьому висловлюванню.

Інтелігентність виявляється в тисячі й тисячі дрібниць: в умінні..., в умінні..., в умінні..., в умінні....

Довідка. Чемно сперечатися, не втрачати поваги до співрозмовників; скромно поводити себе; непомітно допомагати іншим; не смітити навколо себе.

Диктант з усним обґрунтуванням

 Записати речення. З'ясувати функцію тире в них. Дослідити, у яких синтаксичних конструкціях тире вжито як риторичну фігуру еліпсиса.

На книжковій шафі — макет вітрильника. Білі вітрила, реї, щогли... (С.Плачинда). 2. Коровай - обрядовий весільний хліб, поширений серед багатьох слов'янських народів (Л.Кожуховська). 3. Українська пісня - це геніальна поетична біографія українського народу (О.Довженко). 4. Розповідав колись батько, а батькові - дід таку легенду (Є.Коло-дійчук). 5. На Землі - сила-силенна водоспадів, і всі не схожі один на одного (О.Муранов). 6. Звичаї – це ті неписані закони, якими люди керуються в найменших щоденних і най­більших загальнонаціональних справах (О.Воропай).

Пояснювальний диктант

 Записати речення, розставивши потрібні розділові знаки. Визначити вид синтаксичної конструкції.

Сумно і смутно людині коли висихає і сліпне уява коли обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та юнацтва нічого не бачить вона дорогого небуденного коли ніщо не гріє її не будить радості ані людяного суму (За О.Довженком).

Творчий диктант на доповнення синтаксичних одиниць

Відновити текст: уставити на місці крапок однорідні члени речення з довідки, розташувавши їх у порядку наростання семантичних якостей. Яку риторичну фігуру використав автор?

Ані ліку, ані віку подібним легендам, переказам. Вони..., ...,.... Передаються з покоління в покоління ...народу, його ...,....,.... Який же...,... та ... скарб культури народу нашого маємо ми успадкувати!.. (За С.Носанем).

Довідка. Примножуються, живуть, квітнуть; душа, історія, вдача, характер; неосяжний, безсмертний, великий.

Дослідити, чи всім рядам однорідних членів властива градація.

Визначити види однорідних членів.

Навчальне редагування

Зредагувати подані речення: розташувати однорідні члени в порядку наростання чи спаду семантичних або емоційно-експресивних якостей.

Є мистецькі твори, які залишаються в пам'яті назавжди. Минають роки, тижні, місяці, а картина чи скульптура постає в уяві, наче вчора бачена (В.Туркевич). 2. Передаючи стан ве­ликої скорботи, викликаної втратою козаками свого побратима, спів кобзаря переходив у трагічний зойк, скрик, стогін (ІЛІаров). 3. Максим Рильський був душею й совістю свого народу. Він був не просто філософ, а працелюб, поет, мудрець, який бачив увесь світ (І.Шаров). 4. Дніпро тече через усю Україну і через усю її історію. Його оспівано в численних піснях, думах, легендах (Н.Бібік). 5. Звідки ця несамовитість, ця любов, ця ніжність сьогодні, у теплий серпневий день? (Є.Гуцало). 6. Із батьківською турботою ставився до кобзарів Дмитро Яворницький, допомагаючи їм і ділом, і матеріально, і словом (І.Шаповал). 7. Кожен народ, кожна нація, кожна соціальна група мають свої звичаї, що вироблені протягом багатьох століть і освячені віками (О.Воропай).

Додаток 5

Завдання

на тему «Прислівник»

Уявіть себе вчителем. Побудуйте розповідь-пояснення про правопис не і ні з прислівниками, використовуючи свої та подані приклади. Складіть з ними на вибір 6 речень. У якому стилі та в якому жанрі ви будуватимете розповідь?

Ніколи, ніяк, нізвідки, недбало, незручно, невміло, недалеко, негарно, недосконало, неякісно, невчасно.

Складіть твір-роздум за поданим початком на вибір, використавши по можливості емоційно-забарвлену лексику.

Учитель

Найкращі спогади і вдячні перемоги пов'язані з простим і звичайним словом – учитель.

Книги

На світі нічого немає кращого від книги.

Додаток 6

Слова і речення, в яких допущено помилки	Приклади
Угору (прислівник) Століть(ім., сер. рід, мн., Р.в.). З’єднані (апостроф після префікса на приголосний) Полетіла (чергування голосних) Вони гуляли в лісі, рвали квіти, ловили метеликів.(розділові знаки в реченні з однорідними членами) Відчуття історії – це найперша ознака культури й розуму людини і суспільства. (тире у реченні)	Удень, уночі, увечері. Знань, завдань, питань, статей. Роз’єднані, об’єднані, під’їхати. Літати,  зберегти- зберігати. Налетить вітер, розбудить верхи, покотить по лісу весняний шум. Бути справжньою людиною – це означає віддавати сили своєї думки в ім’я інших людей.